(097) 51-007-61 | (093) 006-19-86 | КУПИТЬ ПАМЯТНИК ИЗ ГРАНИТА КИЕВ
(097) 51-007-61 | (093) 006-19-86 | КУПИТЬ ПАМЯТНИК ИЗ ГРАНИТА КИЕВ

епітафії (українською)

    (Ваши данные Не будут передаваться третьей стороне без Вашего ведома)

    ЗАДАТИ ПИТАННЯ

    Ми допоможеио  розібратись в усіх питаннях стосовно пам'ятників від вибору до оформлення.

    Візьмемо на себе усі клопоти щодо виробництва, доставки та встановлення пам'ятника.

    ЕПІТАФІЇ (українською)

    Великий вибір епітафій українською мовою.

    Тут можна знайти єпітафії Батькам, епітафії дітям, епітафії дружині, епітафії чоловіку, а також окремо епітафії Батьку, епітафії Мамі, епітафії сину, епітафії доньці.

    ФОРМА ЗАМОВЛЕННЯ ПАМ’ЯТНИКА

    КУПИТИ ГРАНІТНІ ПАМ’ЯТНИКИ

    (опт від 5 комплектів. Оптові ціни узгоджуємо індивідуально).

    ВИДЕО ПАМ’ЯТНИКІВ З ГРАНІТУ

     

    КУПИТИ РІЗЬБЛЕНІ ПАМ’ЯТНИКИ

    РІЗЬБЛЕНІ ПАМ’ЯТНИКИ ЦІНА

     

    КУПИТИ ГРАНІТНУ ПЛИТКУ

    ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ ПО ГРАНІТНИХ ПАМ’ЯТНИКАХ 

    КУПИТИ МЕДАЛЬОН НА ПАМЯТНИК

    повний розрахунок та знижку уточнюйте у наших спеціалістів

    КУПИТИ ПАМ’ЯТНИК за 300$
    (або на двох з гравійованими потретами 330$, дзвоніть)

     

    АКЦІЯ до 20.10.2021:

    • знижка 10% на окремі деталі;

    • знижка 15% на комплект.

    Вас можуть зацікавити одиночний або двойний комплекти гранітних памятників в яких гравіювання епітафії входить у вартість пам’ятника.

    ГРАВІЮВАННЯ НА ПАМ’ЯТНИКУ 

    ПОРОШОК ДЛЯ ПАМ’ЯТНИКІВ

    ДОГЛЯД ЗА ПОРТРЕТОМ НА ПАМ’ЯТНИКУ

     

    ціни на пам‘ятник баян

     

     

    Схиляють голови сумні.

    Всі ваші діти, чоловік, онуки

    Прийміть уклін наш до землі

    І тугу вічної розлуки

     

    Завжди ти в пам’яті залишишся у нас,

    І по життю ти будеш вічно з нами,

    Улюблений наш батько, чоловік,

    Дідусь рідненький. Ти для нас був самий!..

     

    Щем втрати люблячого чоловіка,

    Турботливого татка й дідуся

    Назавжди в наших люблячих серцях…

     

    Хто був нам найдорожчим за життя,

    Завжди про тебе пам’ять  дорога.

     

    Любила тебе і пишалась тобою,

    Завжди ти у пам’яті будеш зі мною.

     

    Ти життя любив, ти поспішав,

    Ти багато хотів встигнути,

    Але не дано тобі долею було

    Себе жаліти ….

     

    Для всіх Сонце світить,

    Усіх зігріває…

    Лежу я в могилі –

    Мене вже немає…

     

    Дай Бог, щоб у світі новім

    Ти не був одинокий,

    Дай Бог, щоб той світ лиш

    Приніс тобі спокій.

     

    Ти пішла назавжди, але ми тебе пам’ятаємо і любимо.

     

    Біль втрати важка,

    Скільки сліз, скільки слів!

     

    Пішов ти до батька,

    Пішов до братів…

    Прожив життя своє ти і пішов навіки,

    Лишивши добрі спогади й ім’я.

    Так спи спокійно, безтурботно, рідний!

    Завжди з тобою вся твоя сім’я …

     

    В один день, в одну мить

    Все життя обірвалося,

    Лише горе й печаль

    В моїм серці зосталися…

     

    Спи, лежи, наш дідусь.

    Ти заснув навіки.

    Спати, спати тобі

    Довгі, довгі роки.

     

    Я підкорилася волі Бога,

    Хай буде так.

    Амінь

     

    У наших серцях

    Вічна скорбота

    І любов до тебе

     

    Ти пішов з життя, але в серці — зостався.

     

    Твій світлий, чистий образ завжди з нами.

     

    До твоєї могили ніколи

    Наша стежка не заросте.

    Рідний образ твій милий

    Нас до тебе завжди приведе.

     

    Тому, хто дорогим був при житті,

    Від тих, хто любить, пам’ятає і сумує…

     

    Немає горя більшого, як гіркота від втрати.

     

    Ви, листочки, не шуміть,

    Нашу маму не будіть.

     

    Ти нас залишила, рідненька.

    Настав розлуки страшний час.

    Але жива ти, як раніше –

    Ти в нашім серці серед нас.

     

    Хоч обірвалося життя, а ти живеш!

    У наших помислах живеш і будеш жити.

    Ти вміла справді мріяти й любити…

    Ми пам’ятаємо, ріднесенька, тебе!

     

    Зла смерть підкралася до мене,

    Я назавжди пішов від вас.

    Ох, як хотілося б пожити…

    Та вже не час, та вже не час…

     

    Любов до тебе, рідний сину,

    Помре, дитинко, разом з нами.

    І весь той біль, скорботу нашу

    Не висловиш ніякими словами.

     

    Якби ж було можна тебе воскресити

    Гіркими сльозами, що капають в квіти.

    Не хочеться вірити, сину рідненький,

    Що ти вже не зможеш життю порадіти.

     

    Спи, донечко ріднесенька, спокійно

    Ти свій короткий шлях пройшла

    Чесно і радісно…

     

    В серцях людей залишив слід,

    І вічну пам’ять про себе.

     

    Світла пам’ять про тебе

    Назавжди залишиться в наших серцях.

     

    З насолодою, рідний, ти жив і любив,

    Багато добра ти звершити хотів!

    Злий рок тобі, сину, життя вкоротив,

    Не давши здійснитися мріям твоїм…

     

    Горе страшне, біль і сум!

    Пішла ти з життя напочатку дороги.

    Шкода, що його не можливо вернуть,

    Як жаль, що жила ти недовго…

     

    Біль і сум за тобою

    Сльозами не змити.

    Ми тебе, як живого,

    Будем вічно любити.

     

    Я тебе виростила, але не зберегла.

    А тепер могила збереже тебе.

     

    Тепло душі твоєї залишилось разом з нами

     

    Коли йде близька людина,

    В душі залишається порожнеча,

    Яку нічим не залікувати

     

    Все було в ньому —

    Душа, талант і краса.

     

    Світлий образ твій у пам’яті нашій

     

    З життя ти пішла так рано,

    І в наших серцях залишилась рана,

     

    Як багато нашого пішло з тобою,

    Як багато твого залишилося з нами.

     

    Пам’ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях

     

    Прости, що зоряним під небом

    Нам букет на могилку нести

    І дихати, рідний, повітрям,

    Яким не надихався ти.

     

    Ви мене не кличте,

    До вас не прийду.

    Ви до мене не поспішайте,

    Я вас почекаю.

     

    Однією зіркою стало менше на землі,

    Однією зіркою стало більше на небі.

    І серцю боляче, і горю немає кінця

     

    Вічно буде з тобою сльоза матері,

    Смуток батька, самотність брата,

    Скорбота бабусі й дідуся.

     

    Всю нашу скорботу не зміряти,

    Сльозами не допомогти.

    Тебе нема з нами, та вічно

    В серцях наших житимеш ти.

     

    Вічна пам’ять про тебе в серцях рідних

     

    Любимо тебе, пишаємося тобою,

    І в пам’яті нашій завжди ти живий.

     

    Забути не можна, повернути неможливо

     

    Ваш вічний сон – наш вічний сум

     

    Біль серце стискає, гірко плаче душа.

    Більшого горя немає, як втрата, рідненька, твого життя

     

    Пом’яни  мене, Господи, коли прийдеш у царствії твоїм

     

    Пішов з життя ти дуже рано,

    ніхто не зміг тебе спасти

    глибока в серці нашім рана

    доки ми живі – з нами ти

     

    Життя прожито. але як достойно…

    ти, як завжди, крокуючи вперед,

    пішов у вічність гордою ходою,

    пізнавши істини прихований секрет

     

    Такого рідного, святого,

    Такого доброго, як ти,

    Такого щирого, простого

    Вже нам ні коли не знайти

     

    Рідний наш, і вдень і вночі

    Болить душа і плачуть очі

    Сльози течуть не висихають,

    А думи душу розривають

     

    Товаришами все забудеться

    І сум і горе — все пройде,

    А серце матері розбите

    Ніде спокою не знайде

     

    Життя , тобі наш любий сину й брате

    Подарувало дуже мало літ,

    А замість щастя, радості надії,

    Дало в дарунок цей граніт

     

    Болить душа сльози ллються

    І горю нашому нема кінця

    В життя Вас більше не вернуть

    Бо сил таких, на жаль, нема

     

    Вода твої очі закрила

    Зберегти тебе ми не змогли

    Спи сном спокійним, наш сину милий

    Ти нас за все, за все простин

     

    Спи спокійно наша люба,

    Взята волею судьби

    Хай наш сум, безмірна туга

    Не тривожать твої сни

     

    В той день, коли весна буяла,

    А серце так хотіло жити,

    Тебе, наш дорогенький, не стало

    І ми не в силах щось змінить

     

    Було так добре і радісно нам жити

    Коли б Ви мамо разом з нами

    Ніхто в житті не зможе замінити

    Хорошої та люблячої мами

     

    Була для нас неначе пташка

    Мов щебетливий соловей

    Без тебе нам і сумно й важко

    А серце плаче ніч і день

     

    Чекаєм, синку, ми тебе щодня

    Що прийдеш ти до рідного порогу

    Та не приходиш, бо сира земля

    Закрила назавжди тобі дорогу

     

    Ти нас покинув дуже рано

    В житті немає вороття

    І кров з невидимої рани

    Буде текти усе життя

     

    Ти був для нас неначе пташка,

    Мов щебетливий соловей,

    Без тебе нам і сумной тяжко

    І серце плаче ніч і день

     

    Свята Марія, мати Божа,

    молись за нас, грішних,

    нині і в годину смерті нашої

    амінь

     

    Тихо гілки не шуміть

    дитя моє не будіть

    хто відповість нам для чого

    землю покинула ти

    молімо господа бога

    душу твою берегти

     

    Душа моя плаче, душа моя рветься,

    та сльози не ринуть потоком буйним.

    мені до очей не доходять сльози,

    бо сушить їх туга, вогнем запальним

     

    В скорботі голови схиляємо,

    сумуємо, любим, пам`ятаємо

    від дітей та онуків

     

    Не плач, мамо, не журися,

    бо вже твій син оженився.

    знайшов собі панночку

    в тихім полі земляночку

     

    Хай ангел Господній

    хранить твою душу,

    хай царство небесне

    Господь тобі дасть

     

    Пішов від нас ти дуже рано

    Ніхто не зміг тебе спасти

    Яка глибока  в  серці  рана

    Поки живі ми _ з нами ти

     

    Не стримати сліз нам ніколи,

    Бо важко повірити в те,

    Що ти не прийдеш вже додому.

    Твій дім тепер — небо святе…

    Любимо, пам’ятаємо, сумуємо.

     

    Вічна пам’ять про тебе в серцях рідних.

     

    Слова й сльози неспроможні передати

    всю глибину нашого горя.

     

    Блаженні плачучі:

    тому що вони утішаться.

     

    І вийдуть ті, хто творив добро,

    У воскресіння життя.

     

    Ти завжди в пам’яті нашій.

     

    Смерть є всьому заспокоєння.

     

    Отче, у руки твої

    передаю дух мій.

     

    Словами не висловити,

    слізьми не виплакати

    Наше горе.

     

    Ти завжди в наших серцях.

     

    Ти пішов з життя, а із серця — ні.

     

    Світлий, чистий образ твій завжди з нами.

     

    Тому, хто дорогий був при житті,

    Від тих, хто любить і тужить.

     

    Отче наш, що еси на небесах!

    Нехай святиться ім’я твоє,

    нехай прийде царство твоє,

    нехай буде воля твоя,

    як на небі, так і на землі

    Хліб наш насущний дай нам днесь:

    І прости нам борги наші,

    як і ми прощаємо боржникам нашім

    Не введи нас у спокусу,

    але ізбав нас від лукавого

    бо твоє єсть царство і сила,

    і слава Отця і Сина, і Святого Духа

    нині і повсякчас, і навіки-віків

    Амінь

     

    Тебе живою уявити легко так,

    Що в смерть твою повірить неможливо.

     

    Немає більше горя, ніж гіркота від втрати.

     

    Ви, листочки, не шуміть, нашу маму не будіть.

     

    Пішовши з життя, все ще живеш

    Ти, в наших помислах і мріях.

     

    Не виразити словами всієї скорботи й суму,

    У серцях і пам’яті завжди ти з нами.

     

    Спи, донечко, улюблена, спокійно,

    Ти свій короткий шлях пройшла чесно й радісно.

     

    Спасибі за разом прожиті роки…

     

    Спи спокійно, дорогий сину.

     

    В серцях людей залишив слід,

    Пам’ять про тебе вічно жива.

     

    Світла пам’ять про тебе

    Назавжди залишиться в наших серцях.

     

    Не виміряти біль наш, і в сльозах не пролити,

    Ми тебе, як живого — будемо вічно любити.

     

    «Я дівчиною, нареченою вмерла…»

     

    «Нарешті щасливий»

     

    Людині, котра побачила ангела.

    «Поспішайте робити добро!»

     

    Тепло душі твоєї залишилось разом з нами.

     

    Коли йде близька людина,

    В душі залишається порожнеча,

    Яку нічим не залікувати.

     

    Все було в ньому — душа, талант, краса,

    Іскрилось все для нас, як світла мрія.

     

    Світлий образ твій у пам’яті нашій.

     

    Ти рано пішов від нас, наш улюблений,

    Забрав наше щастя й радість.

     

    Тихіше, берези, Листям не шуміть,

    Сина …………… Ви мені не будіть!

     

    Ангеле мій рідний, вибач – винна,

    Що не була в годину смерті поруч із тобою.

     

    Як багато нашого пішло з тобою,

    Як багато твого залишилося з нами.

     

    Пам’ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях.

     

    Однією зіркою стало менше на землі,

    Однією зіркою стало більше на небі.

     

    І серцю боляче, і горю немає кінця.

     

    Пробач!

    Ще побачимось знову з тобою.

     

    Чому так рано нас залишив,

    Так рано в вічність відійшов?

     

    Лежав би ти — читав би я.

     

    Яким же жартом є наше земне життя!

    Так думав я. Тепер же — я це знаю.

     

    Вічно буде за тебе сльоза матері,

    Смуток батька, самотність брата,

    Скорбота бабусі й дідуся.

     

    Великої скорботи не виміряти,

    Слізьми горю не зарадити.

     

    Вічна пам’ять про тебе в серцях рідних.

     

    Любимо тебе, пишаємся тобою,

    І в пам’яті нашій завжди ти живий.

     

    І віддячить Господь за справу твою,

    І буде тобі повна нагорода від Господа Бога,

    До якого ти прийшов, щоб заспокоїтись під Його крилами!

     

    Помер він у добрій старості,

    Насичений життям,

    Багатством і славою…

     

    Що це за пам’ятник, котрий я зараз бачу?

    Це могила людини Божої!

     

    У вічній пам’яті праведний буде;

    Не боїться він звістки лихої!

     

    Як на трояндах краплі роси,

    На щоках моїх краплі сльози.

    Спи спокійно, милий син,

    Всі тебе ми любимо,

    Пам’ятаємо і тужимо.

     

    Спорожніла без тебе земля.

     

    Був праведний і непорочний і ходив перед Богом!

     

    Повернути не можна,

    Забути неможливо.

     

    Слова і сльози неспроможні передати

    Всю глибину нашого горя.

     

    Ось і ВСЕ.

     

    Ти завжди в пам’яті нашій.

     

    Кохана людина не вмирає,

    Вона з нами просто жити перестає.

     

    Як рано ти пішов, рідний,

    Залишивши нам сум і біль.

     

    Ти пам’ять щастя,

    Яке зникло геть.

     

    Земний шлях короткий,

    Пам’ять вічна.

     

    Тому, хто дорогим був при житті,

    Від тих, хто любить і тужить.

    Немає таких слів, щоб виразити

    Весь біль і скорботу душі нашої.

     

    Тепло душі твоєї

    залишилось разом з нами.

    І серцю боляче,

    I горю немає кінця.

     

    Любимо тебе,

    і в пам’яті нашій завжди ти жива.

    У серцях людей, залишивши слід,

    Пам’ять про тебе вічно жива.

     

    Що можна виразити словами,

    Якщо серце оніміло?

    Ти, Господи вчинив,

    Що завгодно тобі.

     

    Люблячі тебе

     

    В руки твої, Господи,

    Віддаю дух мій.

     

    Дорогій, милій мамі. І буде воля твоя.

    «Я зник, утік. Бувайте здорові — надіє і доле! Нічого мені з вами робити, грайте іншими» (На саркофазі Антонія).

     

    «Тут упокоївся Джонатан Свіфт, декан церкви, і жорстоке обурення вже не може терзати його серце. Іди, мандрівнику, наслідуй, якщо можеш, ревного поборника мужньої свободи» (На могилі Дж. Свіфта).

     

    «Голим прийшов на землю, голим пішов під землю» (Поширена галицька епітафія XVII ст. ).

     

    «Жниво велике, а женців мало. Так благайте Господа, щоб вислав робітників на жниво своє».

     

    «Много сіяв я знатністю, властію і доблестю, а як помер, так з убогим старцем зрівнявся і за широкі свої лани сім ступнів землі узяв. Не дивуйся тому, читачу, бо й тобі те ж буде, нерівні на світ приходимо, а рівними помираємо» (Епітафія, записана Паньком Кулішем).

     

    «Блаженні чисті серцем, яко тії Бога уздрять».

     

    «Боже! Милостив будь душі раба Твоєго».

     

    «Не буде ні хвороб, ні печалі, ні зітхання, але життя безконечне» (Епітафії, в основі яких лежать Біблійні вислови).

     

    «Світ ловив мене, але не спіймав» (На могилі Сковороди).

     

    «Слова його лились, текли і в серце падали глибоко і ніби тим вог­нем пекли Холодні душі». (На могилі В. Ковалевського)

    «Смерть — найкращий лікар всіх хвороб» (На могилі Свенцицького).

     

    «Мене вже серце не болить» (На могилі Н. Кобринської).

     

    «Ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою… » (Поширена епітафія XIX ст. ).

     

    «Жив. Любив. Страждав» (На могилі Стендаля).

     

    «Гірким сміхом своїм засміюсь» (На могилі М. Гоголя).

     

    «Серцям розбитим — морок і тиша» (Напис на могилі самогубця XX ст.).

     

    «Не щебече соловейко… » (На могилі Садовської-Берліотті).

     

    «Не з ненавистю судіть, а з любов’ю, якщо хочете пізнати істину» (На могилі адвоката Ф. Плевако).

     

    «Ой, чом, чом, земле моя. Ти люба так мені… » (На могилі Б. Багана).

     

    «Я є воскресіння і життя. Хто вірить у мене, хоч би і вмер, житиме» (На могилі П. Коваля).

     

    «Боже, дай, щоб з тої крові, що землю зросила, ще зійшла нам добра воля і слава, і сила» (На стрілецькій могилі).

     

    «Я смертю вирізьбив: Ти стань і прочитай Одне святе є в світі — кров людей хоробрих. Одні живуть могили — Вірних Батьківщині» (Епітафія Юрія Липи).

     

    «Ваш вічний спокій — наш вічний смуток».

     

    «Все, що було найдорожче для нас, поховано в цій могилі» (Галицька епітафія).

     

    «Я приєднався до більшості… » (Іронічна епітафія самогубця).

     

    «І горів, і палав, і страждав він для неї одної» (На могилі Ст. Бандери).

     

    «У могилі під хрестом Спить матуся вічним сном. Тихо, гілко, не шуми. Нашу маму не буди» (Поширені українські епітафії).

     

    «Зупинися, перехожий. Не топчи мій прах, Бачиш ти, що я вже вдома, А ти ще в гостях».

     

    «Знайшов я свою гавань — Ісуса. Плоть, світ — прощайте! Досить ви мене мучили. Тепер у мене надійний спокій» (Могильний напис XVIII ст.).

     

    «З глибини волаю до Тебе, Господи: визволи мене… ».

     

    «Праведний Ти, Господи, справедливі суди Твої… ».

     

    «Хай буде воля Твоя, Боже!» (Традиційна подільська епітафія)

     

    «Благословляю Господа всякчас» (Поширені галицькі епітафії).

     

    «І буде дух його із віку в вік сіяти, Серця цілющою водою покропляти, І рани гоїти і сльози обтирати… » (На могилі Пантелеймона Куліша).

     

    Життя — єдина мить; —

    Для смерті — вічність ціла…

     

    А життя все летить, забирає літа;

    Ти у серці лишивсь, мов зоря золота.

     

    Прости за те, що не зуміли

    Тебе від смерті зберегти За те, що всі осиротіли За все, за все ти нас порости

     

    Вічна пам’ять і важкий біль втрати

    назавжди залишаться в наших серцях.

     

    Була для нас ти наче пташка

    Мов щебетливий соловей Без тебе сумно нам і важко І серце плаче кожен день.

     

    Хай сонце з високого неба

    Зігріє могилу твою А вітер тихенько шепоче Про долю нещасну твою.

     

    Любий татку наш,

    Не довго жив ти з нами Любов, печаль і біль в душі Лишив ти нам і мамі.

     

    Чому передчасно закрилися очі

    Чому біль і туга замовкли в устах І в росяні ранки, і в зоряні ночі Ми спогад про вас сховаєм в серцях.

     

    Немає горя більшого на світі

    Коли від нас навік відходять діти.

     

    Доки батько живий

    Доки мати жива Не встигаєш казати Найтепліші слова…

     

    Так скоро пішла ти від нас

    Залишивши сльози навіки Люба мамо; дружина моя — Не забудемо тебе ми повіки.

     

    Біль серце стискає

    Гірко плаче душа Важчого горя немає Як втрата твого життя.

     

    У тужні ми кожну хвилину

    Твоє згадуємо світле ім’я, Спи спокійно наша люба дитино Нехай легкою тобі буде земля.

     

    Чим виміряти горе

    Що так раптово спіткало мене Як заставити серце повірити Що на світі вже немає тебе.

     

    Пішла ти донечко від нас

    В самому розквіті життя, І в нашій пам’яті навіки Тобі не буде забуття.

     

    Ще жити багато

    На думці було, І може прожив би, Та сонце зайшло…

     

    Де взяти стільки слів

    Щоб висловити тугу Де взяти стільки сліз Щоб виплакати горе.

     

    Відлітають лелеки у вирій

    І журливо так кличуть мене, Але дім мій — темна могила Не пускає до доньки (сина, родини) і друзів мене.

    Пам`ятаємо, любимо повік.

     

    Ти пішов з життя занадто рано,

    Невимовний залишивши біль.

    Спи, спокійно, наша біль і рана,

    Пам`ять про тебе живе завжди.

     

    Не вимовить горя, не виплакать сліз.

    Ти радість навічно із дому уніс.

     

    Назавжди ти пішов з життя

    Туди, звідкіль немає вороття.

    Тужливі дзвони линуть звідусіль.

    Стискає серце невимовний біль.

     

    Вогонь життя неждано згас

    Печаль і смуток серце ранять Низький уклін тобі від нас І вічна пам’ять…

     

    Ми прийдемо сюди,

    Покладемо тут квіти,

    Дуже важко, рідненька,

    Нам без тебе прoжити.

     

    Скорботу серця сльозами не пролити,

    Сирій могилі горя не зрозуміти.

     

    Не висохнуть сльози жалю, вітри не розвіють печалі.

     

    В серці ти завжди живеш, бо для нас ти найдорожчий в світі.

     

    Неждано і рано пішла ти з життя, залишила біль ти у наших серцях.

     

    Такої милої, святої, такої доброї, як ти, такої щедрої, простої нам вже ніколи не знайти.

     

    В той день навкруг життя буяло,

    А серце так хотіло жити,

    Тебе в нас, дорогесенька не стало

    І ми не в силах щось зробити…

     

    Не стерти нам біль гіркими сльозами.

    Пішов ти від нас, але вічно ти з нами.

     

    Як рано погасло життя,

    Як скоро закрилися очі.

    З тобою всі наші чуття.

    Сумуємо щодня і щоночі.

     

    памятники резные купить, купить резные памятники, резные памятники купить, гранитные резные памятники купить, резные памятники купить в, купить резной памятник, куплю резной памятник, заказать макет памятника, заказать 3d модель памятника, 3d модель памятника заказать, купить резной памятник, купить памятник с ангелом, купить памятник сердце

    цены на детали гранитных памятников стандартных размеров. 

     

    залишились питання?

    ми залюбки на них відповімо, 

    лише залиште номер Вашего телефону

      (Ваши данные Не будут передаваться третьей стороне без Вашего ведома)